 |
У невеликому сосновому гаю у
восьми кілометрах від Вінниці в роки Великої Вітчизняної війни була
побудована ставка Гітлера під кодовою назвою «WERWOLF». Ставка
призначалася для командування військовими діями на Східному фронті.
«WERWOLF» - не єдина ставка Гітлера, але, мабуть, одна з
найвідоміших, адже є припущення, що фюрер провів тут під час Другої
світової війни більше всього часу.
 |
Об'єкт "Werwolf" |
Спочатку будівництво ставки планувалося під
Лубнами в Полтавській області, але там дуже активно діяли партизани,
тому вибір впав на Вінницю - віддалене і затишне місто.
Крім того, під Вінницею знаходилося близько
10 німецьких розвідувальних шкіл, що дозволяло контролювати партизанський
і підпільний рух. Не останню роль зіграло і розташування міста на
шляху майбутньої трансевропейскої магістралі Гамбург - Готенланд
(так німці назвали Крим). Деякі історики стверджують, що при виборі
місця для ставки фюрер керувався порадами 400 магів, екстрасенсів
і астрологів з інституту окультних наук у Берліні.
Існує припущення, що на Вінниччині німці хотіли
створити зону, вільну від місцевого населення і заселену етнічними
німцями, але цей задум не був втілений. Інша версія стверджує, що
німецька ставка знаходиться саме в тому районі, де до війни в гранітному
березі річки Південний Буг була побудована підземна ставка для штабу
Радянської Армії.
«WERWOLF» фактично став копією центральної
штаб-квартири Гітлера «Вольфшанце» у Східній Пруссії. Недалеко від
ставки знаходилися аналітико-розвідувальний відділ генштабу сухопутних
військ, що розташувався в селі Вороновиця в палаці Можайських, ставки
командуючого військово-повітряних військ і міністра внутрішніх справ,
у Вінниці знаходилося головне командування вермахту. Все це гарантувало
безпеку і суворий контроль території. На аеродромі в Калинівці (20
км від Стрижавки) базувалися 2 полки літаків-винищувачів, що забезпечували
охорону ставки з повітря. «WERWOLF» безпосередньо охороняла
спеціальна частина дивізії СС «Адольф Гітлер». У районі Вінниці
були розташовані великі сили поліції, гестапо, служби безпеки і
різних розвідслужб. Охоронна спецгруппа «Ост» «очищала» район від
неблагонадійних і підозрілих осіб: євреїв, партійних і комсомольських
діячів, усіх, хто протистояв нинішній владі. В окрузі був встановлений
жорсткий охоронний режим: після перепису всі жителі отримали спеціальні
пропуски, введений комендантська година, проводилися часті перевірки
будинків.
Руїни ставки Гітлера "Вервольф"
Будівництво ставки велося з грудня 1941р. по
червень 1942р. в умовах повної таємності. Німці спеціально поширювали
слухи про будівництво санаторію для офіцерів-фронтовиків. Але незабаром
київські підпільники вже знали про прибуття у Вінницю Гітлера і
сповістили про це в Москву.
Історичні джерела свідчать, що в будівництві
брали участь німецькі фірми-підрядчики, що проводили головні секретні
роботи, вільнонаймані громадяни європейських країн. Військовополонені
Червоної Армії і місцеве населення виконували найважчі роботи, споруджуючи
котловани, видобуваючи граніт в кар'єрах поза центральною зоною.
Умови утримання полонених були нелюдські: багато хто вмирав від
голоду і хвороб, виснажливої багатоденної роботи, за найменшу провину
німці розстрілювали будівельників на місці, трупи загиблих скидали
у величезні силосні ями біля сіл Стрижавка і Коло-Михайлівка. Про
долю будівельників секретного об'єкта існують різні версії: від
розстрілу полонених і підриву літака з німецькими інженерами і найманими
робітниками, до вивозу військовополонених у табори та евакуації
найманих будівельників у Німеччину.
Від шосейної дороги Вінниця-Житомир німці проклали
асфальтовану дорогу до центральної частини соснового лісу, де і
розташувалася ставка. Поруч з об'єктом знаходилася посадкова смуга
для літаків. Між Берліном і Вінницею встановили щоденне залізничне
і повітряне сполучення. Для маскування споруд німці завезли і висадили
близько 800 дерев, кілька тисяч кущів. По всій території були побудовані
спостережні пости, укриття, дзоти.
Наземную часть объекта составляло 81 сооружение,
почти все они были построены из дерева. Две 120-метровые артезианские
скважины обеспечивали ставку питьевой и технической водой, а электростанция
– электроэнергией. Здесь были и кухня, и столовая для солдат, много
продовольственных складов, бомбоубежища, жилые дома, две радиостанции.
Рядом с просекой стояла церковь. В центральной зоне, огороженной
колючей проволокой и проволочной сеткой, находились самые главные
здания: гестапо, телефонная станция, столовые для генералов и офицеров,
летний бассейн, спортзал, двенадцать жилых домов для высших офицеров
ставки, бомбоубежище и, наконец, бревенчатый домик фюрера.
Основная часть объекта располагалась под землей.
Ученые предполагают, что подземные помещения покрыты шестиметровой
толщей песка и размещены в граните. Есть мнения, что ставка простиралась
вглубь на 7 этажей. Помещения были оснащены системами воздухоочистки
и кондиционирования, автономным энергообеспечением.
При отступлении немцы мощными авиабомбами взорвали
наружные строения, а входы в подземную часть замуровали. В марте
1944г. специальная комиссия по личному приказу Сталина проводила
изучение подземелий ставки и пришла к выводу, что отступающие вывезли
из ставки все ценности и документы. Позже проводились и другие исследования
объекта «WERWOLF», но вот уже более 60 лет ставка хранит свою тайну,
провоцируя появление новых догадок и гипотез.
|
